7 клас
ЛІНА КОСТЕНКО
"Крила" https://www.youtube.com/watch?v=kkHMxXsnE5k
«Дощ полив…» https://www.youtube.com/watch?v=1-Z0EAobu_I
Автор – Ліна Костенко
Жанр – пейзажна лірика
Тема: зображення змін у природі внаслідок дощу, який її оновив і омолодив. Ідея: уславлення дощу як життєдайної, цілющої сили.
Основна думка: необхідність дощу як головної умови для розвитку природи
. Художні засоби «Дощ полив…»
• Метафори: «дощ полив», «струшується сад», «розсипана квасолька доганяє», «все блищить», дідок блискавки визбирує в траві.
• Порівняння: «струшується сад, як парасолька»; сад як парасолька.
• Епітети: «порожній шлях», «мокрі ниви», день полив’яний, дідок старесенький кропив’яний
Віршовий розмір – хорей
Треба володіти великою фантазією та художньою майстерністю, щоб дощ заблищав новими, полив’яними барвами, щоб побачити, як «дідок кропив’яний» визбирує блискавки в траві, а череда корів удалині здалася розсипаною квасолькою. Прекрасна пейзажна картина Л. Костенко допомагає по-новому побачити звичайні речі, відчути красу кожного дня, навіть дощового.
"Кольорові миші" https://www.youtube.com/watch?v=F-iMXYylUVI
«Чайка на крижині»
Тема: відтворення роздумів поетеси про смисл життя людини.
Ідея: возвеличення любові до рідного краю, до всього, що з ним пов’язано, перебуваючи далеко за його межами.
- Основна думка: а) «Нащо крилатим ґрунт під ногами»? б) «Для мене ж той край найкращий, де виросли крила мої».
- Жанр: поема.
- Композиція «Чайка на крижині»
- Твір складається з п’яти частин: «Надбережжя», «Крига на Одрі», «Крила», «Ґрунт», «Усміх», кожна з яких має свій зміст, закінчену думку, але в той же час пов’зані з перебуванням Л. Костенко в Польщі, зокрема в порту міста Щецін, та міркуваннями про смисл життя людини, її призначення на землі, любові до рідного краю.
- Експозиція: опис портового надбережжя Щеціна, змін, які відбуваються з приходом весни.
- Зав’язка: розмірковування поетеси над призначенням крил у людини. Кульмінація: хвилювання поетеси, які викликав корабель з рідної землі. Розв’язка: гостювання героїні в Польщі.
- Сюжет «Чайка на крижині»
- Лірична героїня, перебуваючи в Польщі, зокрема в морському порту Щеціна, спостерігає за красою Одри, кораблями біля причалів. Наступала весна, ламалася крига. На одній з крижин вона побачила чайку. Це підштовхнуло до роздумів про смисл життя людини, має крила, але як птах не літає, бо людські крила зроблені не з пуху, а з правди, чесності, довір’я, вірності у коханні, з вічного поривання, з щирості до роботи, з щедрості та турботи, з пісні, з надії, з поезії, з мрії. Героїня твору полюбляє Польщу за її легенди, мову, звичаї, дружбу, щирість, але для неї рідний край — наймиліший. Одного разу вона побачила корабель з прапором рідного краю, який збентежив душу й серце. І лірична героїня остаточно зрозуміла, що де б ти не був, але батьківська земля, рідний край для кожної людини є наймилішим, дорогим.
- Художні засоби «Чайка на крижині». «Надбережжя»
- Метафори: «кораблі прихилились», «кораблі… принесли свою втому», «гриф скам’янів», «тризубець висріблює іній», «злітають бурульки з дахів», «прокидається верф», «надбережжя стоїть».
- Епітети: «тихі причали», «затоки… голубі», «молоді кораблі», «суворі, похмурі стіни».
- Повтори: «тиша… тиша…» «Крига на Одрі»
- Метафори: «зима не вдягла… свиту», «зима… часом вже й приміряла», «зима… пошукала, поплакала… лютувала, стелила… сперечалася… несла… збиралась», «дерева проснулись», «лід потемнів», «крига буйно ломилась». Епітет: «Одра темна, широка».
- Риторичні запитання: «Що ж робити?», «— Ти куди ж розігналась?, Чи, бува, не до самого моря?», «Ну, а що, як її розливає вода весняна?», «Ну, а що, коли їй та удержать тебе несила?», «Нащо крилатим ґрунт під ногами?» Риторичний оклик: «Дивна людина!»
- Повтори: «Ну, а що…» «Крила»
- Риторичні запитання: «А як же людина?»
- Риторичний оклик: «А крила має!» Повтори: «У кого — …», «А крила має!» «Ґрунт»
- Епітети: «мова жива», «дружба нова».
- Риторичні оклики: «О Польщо!», «…плачу за гостинність свою!», «Із кожним днем усе тяжче!»
- Повтори: «Чому ж…», «Тому я…»
- Риторичні запитання: «Чому ж ниє серце в тузі?», «Чому ж мені тяжко стає?» Метафора: «ниє серце».
- «Усміх»
- Метафори: «кораблі прихилились», «прапори… шепочуть», «прапор замайорів», «хвиля вирує», «усміх з’являється», «сонце горить», «кораблі гудуть».
- Епітети: «тихі причали», «кораблі охайні, гордовиті, втомлені, працьовиті, неспокійні, хвацькі», «молодий погляд», «тяжка проблема», «чудне відчуття», «ясна печаль».
- Повтори: «…прапори», «земляче…», «він може вперше».
- Порівняння: «Пливе корабель, наче айсберг — білий», «І сонце над обрієм парить, наче усміх його вдалині».
- Риторичні оклики: «А вітер!», «…А відстань!», «…А хвиля вирує!», «О боже, як добре, що все-таки він посміхнувся мені!»
- Риторичні запитання: «…Як за кордоном триматись?», «Чи личить радянському моряку іноземкам усміхатись?», «Це я — іноземка?!