суббота, 13 февраля 2021 г.

 7 клас

ЛІНА КОСТЕНКО


"Крила"          https://www.youtube.com/watch?v=kkHMxXsnE5k

«Дощ полив…»       https://www.youtube.com/watch?v=1-Z0EAobu_I

Автор – Ліна Костенко 

Жанр – пейзажна лірика 

Тема: зображення змін у природі внаслідок дощу, який її оновив і омолодив. Ідея: уславлення дощу як життєдайної, цілющої сили. 

Основна думка: необхідність дощу як головної умови для розвитку природи

. Художні засоби «Дощ полив…» 

 • Метафори: «дощ полив», «струшується сад», «розсипана квасолька доганяє», «все блищить», дідок блискавки визбирує в траві. 

• Порівняння: «струшується сад, як парасолька»; сад як парасолька. 

• Епітети: «порожній шлях», «мокрі ниви», день полив’яний, дідок старесенький кропив’яний

Віршовий розмір – хорей 

Треба володіти великою фантазією та художньою майстерністю, щоб дощ заблищав новими, полив’яними барвами, щоб побачити, як «дідок кропив’яний» визбирує блискавки в траві, а череда корів удалині здалася розсипаною квасолькою. Прекрасна пейзажна картина Л. Костенко допомагає по-новому побачити звичайні речі, відчути красу кожного дня, навіть дощового.

"Кольорові миші"                        https://www.youtube.com/watch?v=F-iMXYylUVI

«Чайка на крижині» 

 Тема: відтворення роздумів поетеси про смисл життя людини.

 Ідея: возвеличення любові до рідного краю, до всього, що з ним пов’язано, перебуваючи далеко за його межами. 

    • Основна думка: а) «Нащо крилатим ґрунт під ногами»? б) «Для мене ж той край найкращий, де виросли крила мої». 
    • Жанр: поема.
    •  Композиція «Чайка на крижині»
    •  Твір складається з п’яти частин: «Надбережжя», «Крига на Одрі», «Крила», «Ґрунт», «Усміх», кожна з яких має свій зміст, закінчену думку, але в той же час пов’зані з перебуванням Л. Костенко в Польщі, зокрема в порту міста Щецін, та міркуваннями про смисл життя людини, її призначення на землі, любові до рідного краю.
    • Експозиція: опис портового надбережжя Щеціна, змін, які відбуваються з приходом весни. 
    • Зав’язка: розмірковування поетеси над призначенням крил у людини. Кульмінація: хвилювання поетеси, які викликав корабель з рідної землі. Розв’язка: гостювання героїні в Польщі.
    •  Сюжет «Чайка на крижині» 
    • Лірична героїня, перебуваючи в Польщі, зокрема в морському порту Щеціна, спостерігає за красою Одри, кораблями біля причалів. Наступала весна, ламалася крига. На одній з крижин вона побачила чайку. Це підштовхнуло до роздумів про смисл життя людини, має крила, але як птах не літає, бо людські крила зроблені не з пуху, а з правди, чесності, довір’я, вірності у коханні, з вічного поривання, з щирості до роботи, з щедрості та турботи, з пісні, з надії, з поезії, з мрії. Героїня твору полюбляє Польщу за її легенди, мову, звичаї, дружбу, щирість, але для неї рідний край — наймиліший. Одного разу вона побачила корабель з прапором рідного краю, який збентежив  душу й серце. І лірична героїня остаточно зрозуміла, що де б ти не був, але батьківська земля, рідний край для кожної людини є наймилішим, дорогим. 
    • Художні засоби «Чайка на крижині». «Надбережжя» 
    • Метафори: «кораблі прихилились», «кораблі… принесли свою втому», «гриф скам’янів», «тризубець висріблює іній», «злітають бурульки з дахів», «прокидається верф», «надбережжя стоїть». 
    • Епітети: «тихі причали», «затоки… голубі», «молоді кораблі», «суворі, похмурі стіни». 
    • Повтори: «тиша… тиша…» «Крига на Одрі» 
    • Метафори: «зима не вдягла… свиту», «зима… часом вже й приміряла», «зима… пошукала, поплакала… лютувала, стелила… сперечалася… несла… збиралась», «дерева проснулись», «лід потемнів», «крига буйно ломилась». Епітет: «Одра темна, широка». 
    • Риторичні запитання: «Що ж робити?», «— Ти куди ж розігналась?, Чи, бува, не до самого моря?», «Ну, а що, як її розливає вода весняна?», «Ну, а що, коли їй та удержать тебе несила?», «Нащо крилатим ґрунт під ногами?» Риторичний оклик: «Дивна людина!»
    •  Повтори: «Ну, а що…» «Крила» 
    • Риторичні запитання: «А як же людина?»
    •  Риторичний оклик: «А крила має!» Повтори: «У кого — …», «А крила має!» «Ґрунт»
    •  Епітети: «мова жива», «дружба нова». 
    • Риторичні оклики: «О Польщо!», «…плачу за гостинність свою!», «Із кожним днем усе тяжче!» 
    • Повтори: «Чому ж…», «Тому я…»
    •  Риторичні запитання: «Чому ж ниє серце в тузі?», «Чому ж мені тяжко стає?» Метафора: «ниє серце». 
    • «Усміх» 
    • Метафори: «кораблі прихилились», «прапори… шепочуть», «прапор замайорів», «хвиля вирує», «усміх з’являється», «сонце горить», «кораблі гудуть».
    •  Епітети: «тихі причали», «кораблі охайні, гордовиті, втомлені, працьовиті, неспокійні, хвацькі», «молодий погляд», «тяжка проблема», «чудне відчуття», «ясна печаль». 
    • Повтори: «…прапори», «земляче…», «він може вперше».
    •  Порівняння: «Пливе корабель, наче айсберг — білий», «І сонце над обрієм парить, наче усміх його вдалині».
    •  Риторичні оклики: «А вітер!», «…А відстань!», «…А хвиля вирує!», «О боже, як добре, що все-таки він посміхнувся мені!» 
    • Риторичні запитання: «…Як за кордоном триматись?», «Чи личить радянському моряку іноземкам усміхатись?», «Це я — іноземка?!
https://www.youtube.com/watch?v=zaRGuMi3vEE

среда, 10 февраля 2021 г.

11 клас

 ЛІНА КОСТЕНКО





https://www.youtube.com/watch?v=E2SldjBE02k


https://www.youtube.com/watch?v=YtqojiRCnJw 

https://www.youtube.com/watch?v=vV29S9lKKYo

https://www.youtube.com/watch?v=9tT397epTbU

Аналіз творчості Ліни Костенко  

 Основні мотиви її творчості — це:

 •       історія нашого народу; 

•       єднання людини з природою; 

•       філософічність буття;

 •       тема поет і поезії;

 •       тема кохання; 

•       тема війни;

 •       тема творчої праці;

 •       тема моралі тощо. 

Вражає читача щирість висловленої думки, емоційність слова, за допомогою яких розкривається людська душа. І саме над нею найчастіше замислюється письменниця, її хвилює те, що спотво­рює душу, що знищує життя: Не так страшна та річка Лета, Не так цензура та гірка, Як самознищення поета Брехнею власного рядка. 

Ліна Костенко — справжній майстер художнього світу. Вона філософськи осмислює зміст життєвих проблем, розкриває най­суттєвіші почуття людини, її неповторність і складність, супереч­ливість і красу. У ліриці Л. Костенко звучать і мотиви Великої Вітчизняної війни, і роздуми про важливість творчої праці, бажання залишити по собі добру пам’ять, любити людей і природу, берегти їх. Вірші поетеси наповнені філософською наснагою роздумів про роль мистецтва, відповідальністю митця перед часом, своєю совістю. Костенко засуджує нещирість, пристосуванство й, без­умовно, возвеличує народ, Вітчизну, кохання. Тематичний обрій поетеси досить широкий. Самобутність у тому, що вона художньо осмислює загальнолюдські цінності. Від літератури «соціалістичного реалізму» вимагався тоталь­ний мажор — у ліриці ж Ліни Костенко нерідко переломлювалися драматичні колізії буття. І це, загалом, фундаментальна особли­вість її таланту — трагедійний характер світовідчування. У своїх віршах вона й справді промовляє «від імені болю» (А. Макаров).



пятница, 30 октября 2020 г.

 11 КЛАС

Ю. ЯНОВСЬКИЙ. "МАЙСТЕР КОРАБЛЯ"

Яновський   Хронологічна таблиця   Дата    Подія 

27 серпня 1902 Народився в селі Майєрове (тепер село Нечаївка Компаніївського району Кіровоградської області) в селянській родині. 

1908 Навчання в Нечаївській парафіяльній школі.

 1919 Юрій на відмінно закінчив Єлисаветградське реальне училище, працював у адміністративному відділі повітового виконкому, у повітовому статистичному бюро і водночас навчався в механічному технікумі. 

1922–1923 Вчився в Київському Політехнічному Інституті на перших двох курсах. 

1922 Перший вірш «Море» надрукував російською мовою. 

1924 Уперше виступив з віршами українською мовою.

1925–1926 Працював на Одеській кінофабриці художнім редактором. 

1925 Збірка «Мамутові бивні».

З 1927 Жив у Харкові.Збірка «Кров землі». 

1928 Новела «Поворот».

1931 Заборонений роман «Чотири шаблі», п’єса «Завойовники». 

1932 «Дума про Британку» 

1935 Роман в новелах «Вершники»

З 1939 Жив в Києві. 

1940 Видав збірку дотепних, пройнятих живим гумором оповідань «Короткі історії». 

1941-1945 Під час війни Яновський був редактором журналу «Українська література» і військовим кореспондентом на Нюрнберзькому процесі. 

1947 Роман «Жива вода». 

25 лютого 1954 Яновський мав слабе здоров’я, але старався витримувати тиск репресій і капітулював під кінець життя збіркою з мистецького погляду анемічних «Київських оповідань» (1948). 

Помер Юрій 25 лютого 1954 року.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/yuriy-yanovskiy-hronologichna-tablitsya/

https://www.youtube.com/watch?v=GzOdv6WRd1M

Допомога перед прочитанням твору

https://www.youtube.com/watch?v=ARGHarsIqkc

ПАСПОРТ ТВОРУ 

 Рід літератури: епос. 

Жанр твору «Майстер корабля»: автобіографічний роман.

 Тема «Майстер корабля»: роздуми митця про сенс земного буття, загадковість і велич людської душі, її поривання до гармонії та краси шляхом осягнення і минулого, і майбутнього; теми жінки, кохання.

 Ідея «Майстер корабля»: утвердження торжества молодості, енергії, краси, щастя і творчості, непере­можного життєлюбства; поетизація вільного творчого начала в українській людині, пробудженій до нового життя. 

Композиційно-стильові особливості: в основі роману — власний досвід роботи письменника на Одеській кіно­студії в 1925-1927 рр. та його співпраця з В. Кричевським, П. Нечесою, О. Дов­женком та Ітою Пензо, які згодом стали прототипами головних героїв: То-Ма-Кі (Товариш Майстер Кіно) — сам Юрій Яновський, Сев — режисер О. Дов­женко, Професор — художник, знавець старовини професор В. Кричевський, Директор — Павло Нечеса (очолював кінофабрику), Тайах — відома балери­на Іта Пензо, пізніше репресована, подобалася Довженкові та Яновському, Богдан — актор Григорій Гричер, Місто — портова Одеса, тодішній «Голлі­вуд на березі Чорного моря». Незвичний, новий для української літератури сюжет. Режисер Сев знімає фільм про матроса Богдана. Для зйомок будують вітриль­ник. Але це не бутафорна споруда — на ньому плаватимуть учні морехідної школи. Тому майстри дуже стараються. Композиція доволі вільна. Незвична форма оповіді — монолог-сповідь сімде­сятилітнього То-Ма-Кі, який згадує свою далеку молодість, пов’язану з кіно­мистецтвом. Читач мандрує разом з героями з майбутнього в минуле. Таєм­ничі, часом небезпечні пригоди змінюють одна одну. Дія відбувається то в Одесі, то в Італії, Румунії, навіть на острові Ява. Мариністичний колорит Міс­та, що з’явився в українській літературі чи не вперше в такому обсязі, зміню­ється екзотикою чужих країн. Екзотичні також імена героїв: Тайах, Сев, То-Ма-Кі та його сини Майк і Генрі. Автор сміливо став в опозицію до літерату­рних трафаретів. Усе це не сподобалося тогочасній критиці. У романтичному творі є й любовна колізія, і Прекрасна Дама. Тут це загадкова танцівниця Тайах, у яку закохані Сев, То-Ма-Кі та Богдан. Це сильні, вольові натури, якими й мають бути романтичні герої. Любовна сюжетна лінія у творі є втіленням етичного кредо митця, який сповідує культ жіночності, вірної дружби, краси людських взаємин. ПриміткиУ романі утверджується романтика вітаїзму, непереможне життєлюбство, яке наснажувало багатьох митців 20-х рр. XX ст. Ю. Яновський опоетизував віль­не творче начало в українській людині, розбудженій до нового життя. (Це символізує будівництво вітрильника). 

Майстер на носі корабля — дерев’яна фігурка із профілем жінки, яка веде його вперед, оберігає від рифів. Що повинна взяти із собою в подальшу доро­гу українська нація? Який багаж духовності, які морально-етичні цінності? Що буде оберігати її в майбутньому? Ці проблеми порушено в романі.

Джерелоhttps://ukrclassic.com.ua/katalog/ya/yurij-yanovskij/3571-analiz-majster-korablya-yanovskij Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.ua

 8 КЛАС

РЕЧЕННЯ ПОШИРЕНІ Й НЕПОШИРЕНІ.
ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ


https://www.youtube.com/watch?v=fvIMfo8QZAQ

ДРУГОРЯДНИЙ - не головний за значенням, не основний, менш істотний. 2. Посередній щодо своїх якостей.

https://www.youtube.com/watch?v=s5nVWmLR01U





Поширте подані речення другорядними  членами, визначивши спосіб морфологічного вираження їх.

І. Розкинулося село.  Протікала річечка.

ІІ. Людина прагнула пізнати природу. Змінився ліс.

ІІІ. Зима вступає. Хочеться вірити.

2.Установіть відповідність

 

Член речення                                      

 
 

Приклад виділене слово

1. Присудок                           

А   Бажання заснуть зараз сильніше за мене.

 

 2. .підмет                         

Б Не зоравши, не посієш.

 

 3. означення                           

В Дарувати квіти — приємно..

 

4. Додаток                              

Г  Оженитися — не дощик переждати.    

 

 

 Д Здоров'я — всьому голова.

 

3.Установіть відповідність

Член речення                                      

 

 

Приклад виділене слово

1. Присудок                           

А   Бажав я для скованих волі, для скривджених кращої долі

 

 2. .підмет                         

Б Дорога ліворуч була наглухо закрита дубовими завалами.

 3. означення                           

В Десь за ланами гомонів, затихаючи, ліс.    

 

4. Додаток                              

Г  Любити ближнього — це найважливіша з людських наук.          

                      

 

 Д Поезія — це праця зрима, думка смілої весни.


Відновіть народні вислови, дібравши продовження їх з другого стовпчика.

 Якими другорядними членами речення поширені?

 Добре здоровому…

 

Ø Здоровий злидар щасливіший….

Ø До старості баба на базар ходила,

Ø Веселий сміх

Ø Тримай голову в холоді, черево в проголоді,

Ø Хто красно говорить,

 

Ø ноги в теплі, житимеш довго на землі.

Ø від хворого багача.

 

Ø — здоров'я.

Ø громаду на гачок ловить.

 

Ø вчити хворого.

 

Ø а здоров’я так і не купила.

 






среда, 28 октября 2020 г.

 6 КЛАС

ФРАЗЕОЛОГІЗМИ















Українській мові властива образність, влучність, дотепність. Найвлучніші  метафоричні вислови стають усталеними й поповнюють фразеологічні засоби мови. Серед фразеологічних зворотів виділяють міжстильові (ті, що використовуються в усіх стилях мовлення: привертати увагу, з року в рік, робити послугу) та обмежені вживанням у певному стилі. 
— У яких же стилях мовлення, на вашу думку, найчастіше використовуються фразеологізми? (У художньому та розмовному)

— Які джерела української фразеології? (Народна творчість: що посієш — те й пожнеш; повсякденне життя: дати гарбуза, з одного тіста; переносне вживання професійних виразів: зняти стружку, підписати вирок; художня література, Біблія, Євангеліє: наче йому світ зав'язала, бути чи не бути, пісня пісень; вислови відомих людей: «пропаща сила» (Панас Мирний), «коні не винні» (М. Коцюбинський), «досвітні вогні» (Леся Українка).




https://www.youtube.com/watch?v=HFnXUTeDggA
https://www.youtube.com/watch?v=x2KHjRxVQNM




понедельник, 26 октября 2020 г.

 11 КЛАС








Існує така особливість української мови – уникати вживання форм активних дієприкметників. Проте це ніяк не обмежує можливостей вислову. Замість активних дієприкметників із суфіксами –уч- (-юч- ), -ач- (-яч-) вдаються до описових конструкцій. Це ніскільки не порушує ні стрункості й простоти авторської думки, ні мелодійності ритму.

І навпаки, як псують милозвучність, стрункість, простоту й утруднюють вимовляння незграбні спроби застосувати невластиву форму активного дієприкметника! Ось невдала фраза з одного оповідання: “Нам важко бачити тебе прикутим і страждаючим”. Замість страждаючий тут можна вжити дієслово: “Нам важко бачити, як ти страждаєш прикутий”. Часто буває, що можливо замінити активний дієприкметник пасивним дієприкметником від того ж дієслова.

Часом можна натрапити на таке оголошення: “Бажаючі взяти участь в екскурсії повинні записатися в профспілковому комітеті”. Оскільки форма активного дієприкметника не властива українській мові, треба уникнути штучного дієприкметника бажаючіНаприклад: “Усі, що (котрі, які) бажають узяти участь в екскурсії...” Можна висловитися        по-іншому, підшукавши відповідний прикметник: “Охочим узяти участь в екскурсії треба записатися в проспілковому комітеті”.

Щодо тих, хто відпочиває на курортах, часто не можуть знайти правильного відповідника до російського слова "отдихающий" і пишуть: “дуже кепсько організовані розваги відпочиваючих”. У цій фразі неважко обминути невластивий українській мові активний дієприкметник відпочиваючихщо виконує тут функцію іменника. Для цього треба вжити віддієслівний іменник відпочивальник (“...організовані розваги відпочивальників”). Можна побудувати складне речення: “...розваги тих, що відпочивають”.

“У нашому колективі не повинно бути відстаючих!” - читаємо в районній газеті й бачимо потребу виправити неприродне для української мови слово відстаючихМожна вжити описову форму: “У нашому колективі не повинно бути тих, що (котрі, які) відстають”, а можна обійтись і без неї, використавши прикметник відсталий: “У нашому колективі не повинно бути відсталих”.

За Б.Антоненком-Давидовичем

Завдання

Розподільний диктант. Активні дієприкметники теперішнього й минулого часу записати в дві колонки.

Сяючий, змарнілий, стоячий, палаючий, змерзлий, спітнілий, завмираючий, застиглий, даленіючий, скислий, перемагаючий.

* Від поданих дієслів утворити активні дієприкметники теперішнього часу. Суфікси виділити.

Червоніти, сидіти, читати, допомагати, скніти, бовваніти, скиглити, мерзнути.

* Від поданих дієслів утворити активні дієприкметники минулого часу. Суфікси виділити.

Побіліти, зжовкнути, засохнути, дозріти, постаріти, загуснути.

* Переписати, утворюючи від поданих у дужках дієслів активні дієприкметники. Визначити відмінки дієприкметників.

І. У моїм саду кружляє лист (опадати). Багряний лист, (пожовкнути) трави – мелодій осені краса. Дощ одшумів, пройшов... Мовчать листки (промокнути). Ой ви, квіти, осіннії квіти, (запізнитися) щастя краса! І сніг припав обличчям (посиніти) до грудочок (замерзнути) землі.

З творів В.Сосюри

ІІ. Полісся встає в (чарувати) красі. Колись давно я щастя стрів в простенькій (вицвісти) хустині. Виорює плуг (поржавіти) набої. Ти піднімайся у світання, як (проростати) зерно.

З творів М.Стельмаха

Для довідок. І. Опалий. Пожовклі. Промоклі. Запізнілого. Посинілим, замерзлої. ІІ. Чаруючій. Вицвілій. Поржавілі. Проростаюче.