11 КЛАС

Ю. ЯНОВСЬКИЙ. "МАЙСТЕР КОРАБЛЯ"

Яновський   Хронологічна таблиця   Дата    Подія 

27 серпня 1902 Народився в селі Майєрове (тепер село Нечаївка Компаніївського району Кіровоградської області) в селянській родині. 

1908 Навчання в Нечаївській парафіяльній школі.

 1919 Юрій на відмінно закінчив Єлисаветградське реальне училище, працював у адміністративному відділі повітового виконкому, у повітовому статистичному бюро і водночас навчався в механічному технікумі. 

1922–1923 Вчився в Київському Політехнічному Інституті на перших двох курсах. 

1922 Перший вірш «Море» надрукував російською мовою. 

1924 Уперше виступив з віршами українською мовою.

1925–1926 Працював на Одеській кінофабриці художнім редактором. 

1925 Збірка «Мамутові бивні».

З 1927 Жив у Харкові.Збірка «Кров землі». 

1928 Новела «Поворот».

1931 Заборонений роман «Чотири шаблі», п’єса «Завойовники». 

1932 «Дума про Британку» 

1935 Роман в новелах «Вершники». 

З 1939 Жив в Києві. 

1940 Видав збірку дотепних, пройнятих живим гумором оповідань «Короткі історії». 

1941-1945 Під час війни Яновський був редактором журналу «Українська література» і військовим кореспондентом на Нюрнберзькому процесі. 

1947 Роман «Жива вода». 

25 лютого 1954 Яновський мав слабе здоров’я, але старався витримувати тиск репресій і капітулював під кінець життя збіркою з мистецького погляду анемічних «Київських оповідань» (1948). 

Помер Юрій 25 лютого 1954 року.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/yuriy-yanovskiy-hronologichna-tablitsya/

https://www.youtube.com/watch?v=GzOdv6WRd1M

Допомога перед прочитанням твору

https://www.youtube.com/watch?v=ARGHarsIqkc

ПАСПОРТ ТВОРУ 

 Рід літератури: епос. 

Жанр твору «Майстер корабля»: автобіографічний роман.

 Тема «Майстер корабля»: роздуми митця про сенс земного буття, загадковість і велич людської душі, її поривання до гармонії та краси шляхом осягнення і минулого, і майбутнього; теми жінки, кохання.

 Ідея «Майстер корабля»: утвердження торжества молодості, енергії, краси, щастя і творчості, непере­можного життєлюбства; поетизація вільного творчого начала в українській людині, пробудженій до нового життя. 

Композиційно-стильові особливості: в основі роману — власний досвід роботи письменника на Одеській кіно­студії в 1925-1927 рр. та його співпраця з В. Кричевським, П. Нечесою, О. Дов­женком та Ітою Пензо, які згодом стали прототипами головних героїв: То-Ма-Кі (Товариш Майстер Кіно) — сам Юрій Яновський, Сев — режисер О. Дов­женко, Професор — художник, знавець старовини професор В. Кричевський, Директор — Павло Нечеса (очолював кінофабрику), Тайах — відома балери­на Іта Пензо, пізніше репресована, подобалася Довженкові та Яновському, Богдан — актор Григорій Гричер, Місто — портова Одеса, тодішній «Голлі­вуд на березі Чорного моря». Незвичний, новий для української літератури сюжет. Режисер Сев знімає фільм про матроса Богдана. Для зйомок будують вітриль­ник. Але це не бутафорна споруда — на ньому плаватимуть учні морехідної школи. Тому майстри дуже стараються. Композиція доволі вільна. Незвична форма оповіді — монолог-сповідь сімде­сятилітнього То-Ма-Кі, який згадує свою далеку молодість, пов’язану з кіно­мистецтвом. Читач мандрує разом з героями з майбутнього в минуле. Таєм­ничі, часом небезпечні пригоди змінюють одна одну. Дія відбувається то в Одесі, то в Італії, Румунії, навіть на острові Ява. Мариністичний колорит Міс­та, що з’явився в українській літературі чи не вперше в такому обсязі, зміню­ється екзотикою чужих країн. Екзотичні також імена героїв: Тайах, Сев, То-Ма-Кі та його сини Майк і Генрі. Автор сміливо став в опозицію до літерату­рних трафаретів. Усе це не сподобалося тогочасній критиці. У романтичному творі є й любовна колізія, і Прекрасна Дама. Тут це загадкова танцівниця Тайах, у яку закохані Сев, То-Ма-Кі та Богдан. Це сильні, вольові натури, якими й мають бути романтичні герої. Любовна сюжетна лінія у творі є втіленням етичного кредо митця, який сповідує культ жіночності, вірної дружби, краси людських взаємин. Примітки: У романі утверджується романтика вітаїзму, непереможне життєлюбство, яке наснажувало багатьох митців 20-х рр. XX ст. Ю. Яновський опоетизував віль­не творче начало в українській людині, розбудженій до нового життя. (Це символізує будівництво вітрильника). 

Майстер на носі корабля — дерев’яна фігурка із профілем жінки, яка веде його вперед, оберігає від рифів. Що повинна взяти із собою в подальшу доро­гу українська нація? Який багаж духовності, які морально-етичні цінності? Що буде оберігати її в майбутньому? Ці проблеми порушено в романі.

Джерело: https://ukrclassic.com.ua/katalog/ya/yurij-yanovskij/3571-analiz-majster-korablya-yanovskij Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.ua