Українська мова                            5 клас                      Складні речення з безсполучниковим і                                                                                                       сполучниковим зв'язком

https://www.youtube.com/watch?v=yh_b4PfD1Bo

https://naurok.com.ua/prezentaciya-5-klas-ukra-nska-mova-skladni-rechennya-z-spoluchnikovim-ta-bezspoluchnikovim-zv-yazkom-162140.html

Складні речення зі сполучниковим та безсполучниковим зв’язком. Кома в складному реченні

                                             

   Учітеся,брати мої,

  Думайте,читайте,

  І чужому научайтесь,

  Й свого не цурайтесь!

                Т.Шевченко

     Реве та стогне Дніпр широкий,

     Сердитий вітер завива…            (безсполучникове речення)

     [    ],    [    ]…                                -  дві частини.

     Сонце заходить, гори чорніють,

     Пташечка тихне, поле німіє…    (складне речення, що складається з чотирьох частин, які з'єднані між собою безсполучниковим зв'язком)

     Шевченків ,,Кобзар’’-  народу великий дар. (просте)

     Хто Шевченка прочитав, той багатший серцем став.  (складне, сполучникове, складається з двох частин)

     Шевченкові твори сяють, як зорі.

     Шевченко бідував,  бо для людей долю дбав.

     Ми любимо слово Тараса!

     Пливе човен до Дунаю один за водою.

     Прийшло дівча воду брати,брало, заспівало…

     У яскравому золоті день утопає, і струмок галасливо шумить.

     Ми любимо свою мову,бо вона

     Ніжна, мила, світанкова,  

     ясна,чиста, колискова,

     мелодійна, дзвінкотюча,

     дивна, радісна, співуча,

     лагідна, жива, казкова,

     красна,чарівна, шовкова,

     найдорожча, добра, власна,

     мудра, сонячна, прекрасна,

     солов’їна,барвінкова,

     українська моя мова!

     Любіть,оберігайте й надалі українську мову - мову Тараса. Успіхів вам у її             вивченні!

 Українська мова    7 клас                   7 клас      7          Службові частини мови


https://naurok.com.ua/prezentaciya-do-temi-sluzhbovi-chastini-movi-26938.html

https://www.youtube.com/watch?v=XK5A-uBUIuc

https://www.youtube.com/watch?v=zFfS4ylwxZI

https://vseosvita.ua/library/castka-ak-sluzbova-castina-movi-11798.html


https://www.youtube.com/watch?v=ECWY_YLT2Y0
 (цікаво для семикласників теж )

Правопис прийменників, сполучників, часток

4.2.1 .Разом пишуться:

а) Складні прийменники, утворені сполученням одного або двох (іноді трьох) прийменників із будь-якою частиною мови: внаслідок (унаслідок),впродовж (упродовж), замість, навколо, напередодні, наприкінці, щодо.

б) Складні прийменники, утворені з двох простих прийменників: задля, заради, поза, поміж, понад, поперед, посеред, проміж.

2. Через дефіс пишуться складні прийменники з початковими з-, із-:з-за, (із-за), з-над, з-перед, з-під (із-під), з-поза, з-поміж, з-понад, з-посеред,з-попід, з-проміж.

3. Окремо пишуться прийменникові сполуки: у(в) разі, під кінець, під час, що ж до.

4.2.2

1. Складні сполучники, утворені від інших частин мови, пишуться разом: адже, зате, начебто, отож, ніж, аніж, якщо, якби, мовбито, немовби, наче, начеб, начебто, ніби, нібито, тобто, притому.

Примітка. Сполучники проте, зате, притому, причому, тож,  щоб, якби, якже, якщо, які пишуться разом, слід відрізняти від однозвучного поєднання повнозначного слова з часткою або прийменником.

Сполучник як службова частина мови виконує синтаксичну функцію поєднання членів речення або окремих речень і не є їх членами, однозвучні сполучення слів виступають членами речення, і до них можна поставити питання. Пор.: Щоб жить - ні в кого права не питаюсь.Щоб жить - я всі кайдани розірву (П. Тичина).- Неба тут було так багато, що очі тонули в нім, як в морі, та шукали, за що б то зачепитись                                      (М. Коцюбинський); Якби я турбувавсь завжди про себе, вже б онімів давно від самоти (Д. Павличко). -Як би йому, Данилові, хотілося зараз із веслом у руці сісти за сей вербовий човен (М. Стельмах).

2. Якщо частки би (б), же (ж) зберігають підсилювальне значення, то вони пишуться окремо:або ж, адже ж, але ж, коли б, хоча б, хоч би.

3. Складні сполучники тільки-но, тим-то, тому-то, отож-бо пишуться через дефіс.

4. У складених сполучниках усі компоненти пишуться окремо: так що, через те що, замість того щоб, з тим щоб, незважаючи на те що, дарма що, задля того щоб, після того як, мірою того як.

4.2.3

Частки з різними частинами мови пишуться разом, окремо, через дефіс.                          Разом пишуться:

1. Частки аби-, де-, чи-, що-, як-, -ся (-сь) у складі будь-якої частини мови:абиколи, абихто, деякі, декуди, чимало, щодня, якнайбільше, колись, будуватися (сь), кудись.

Якщо між часткою і займенником є прийменник, то всі слова пишуться окремо: аби з ким, де на якому, ні з якими.

2.Частки  би (б), же (ж), то у складі інших часток і сполучників:немовбито, тобто, якби, мовби.

Окремо пишуться:

1. Усі частки, які творять форми слів або надають різних значеннєвих, модальних та емоційно-експресивних відтінків:

а) частки хай, нехай, за допомоги яких творяться форми наказового способу: нехай заспіває, хай не розбудить;

б) частка би (б), за допомоги якої утворюється форма умовного способу дієслів: спочив би, прийшла б;

в) частка же (ж), яка відіграє підсилювально-видільну роль: знайшов же;

г) частки то, це, які у складі речення мають значення вказівності: Мова й історія -то ж єдине ціле, один кровообіг, тож: і відроджувати їх маємо одночасно (Гонч.).

2. Частка що у сполученнях дарма що, тільки що, хіба що, що ж до.

3. Частка то  в експресивних сполучниках що то за, що то, чи то, які виконують функції підсилювальних часток.

Через дефіс пишуться:

1. Частка бо,но, то, от, таки,коли вони вирізняють значення окремого слова:пиши-бо, якось-то, як-то, дістав-таки.

Примітки: 1. Якщо між часткою та словом, до якого вона приєднується, стоїть інша частка, усі три слова пишуться окремо: хто б то, скільки ж то.

2. Якщо частка таки стоїть перед словом, до якого стосується, вона пишеться окремо:таки намалював, таки зрозумів.

3. Частки будь-, -небудь, казна-, хтозна-, бозна- у складі займенників та прислівників: будь-хто, який-небудь, казна-який, хтозна-скільки.

Примітка. Якщо між часткою і займенником стоїть прийменник, то всі три слова пишуться окремо: казна з чому, будь із ким.

   Українська мова                                       5 клас                                                                      Складання інформаційного повідомлення до шкільного веб-сайта про цікавий випадок   із життя класу  (з використанням вставних слів і словосполучень)

Мета повідомлення - це проінформувати про те, що відбулося, де й коли.

В основі повідомлення - розповідь, але можуть бути й елементи роздуму.

Повідомлення  - це жанр, з якого отримуємо інформацію про факти, події, явища життя.

 2. Добирання заголовка.  Заголовок бажано дібрати такий, щоб він зацікавив читача. Наприклад: «Як ми рятували лебедя», «Нічний злодій у таборі відпочинку»,«Крадійка-сорока», «Кумедний випадок у лісі», «Така довгоочікувана перемога»

б) основна частина — це безпосередньо сама розповідь про випадок. Найбільша частина за обсягом є основою твору, отже, має свої підпункти, зокрема: • зав’язку — речення, що розповідає нам, з чого усе почалося; • розвиток події, у якому розповідається, що ж було далі; • кульмінацію — найвищу точку напруження, коли герой може потрапити в небезпечну ситуацію або постати перед вибором;  • розв’язку — частину твору, у якій автор розповідає, чим закінчилася подія.                         

Зразок учнівського повідомлення                                      Якось під час уроку природознавства ми ходили до великого парку спостерігати за весняними змінами в природі. Наблизилися до озера, а там — двійко лебедів. Прилетіли, як завжди, а тут зима. Плавають посередині, де вода не замерзає. Мабуть, голодні. Тому, як мені здалося, із надією поглядають на людей, очікують їхньої допомоги. Ми швиденько побігли до кіоска, купили хліба й  кидали лебедям із місточка. Красень-лебідь почав плисти до їжі, лебідка за ним теж, але щось їй завадило. Лебідь повернувся, почав кружляти навколо подруги, пірнати, підштовхувати, але нічого не допомагало. Ми зрозуміли, що лебідка в чомусь заплуталася. Мабуть, хтось кинув у воду сітку, тонку мотузку чи ще щось таке. Якщо птахові не допомогти, він загине. Ми всі захвилювалися, почали пропонувати різні способи порятунку. І тут я згадав, що мій дядько працює на пляжі охоронцем, там є й човни, і катамарани. Може, він спробує підібратися? На щастя, я застав дядька на місці. Той одразу погодився. Спустив човен на воду, почав наближатися. Лебідь, трохи відпливши, грізно на нього шипів, а лебідка била крильми по воді, намагаючись звільнитися. Дядько Іван поволі наближався, ласкаво умовляв птаху, просив не боятися. І та ніби зрозуміла, підпустила до себе, дала себе розплутати. Ми дуже зраділи й почали їх годувати. Замислилися над тим, чому одні люди живуть бездумно, кидають у воду непотріб, шкодять природі, а інші, навіть ризикуючи собою, намагаються цю природу рятувати.

10 клас             Українська література            Життєвий і творчий шлях Лесі Українки



https://vseosvita.ua/library/prezentacia-na-temu-zittevij-i-tvorcij-slah-lesi-ukrainki-105628.html

https://www.youtube.com/watch?v=pnp9kWunmCQ

https://www.youtube.com/watch?v=1ODfHegEvI8

  

“Слово, чому ти не твердая криця...”

Слово, чому ти не твердая криця,
Що серед бою так ясно іскриться?
Чом ти не гострий, безжалісний меч,
Той, що здійма вражі голови з плеч?

Ти, моя щира, гартована мова,
Я тебе видобуть з піхви готова,
Тільки ж ти кров з мого серця проллєш,
Вражого ж серця клинком не проб’єш…

Вигострю, виточу зброю іскристу,
Скільки достане снаги мені й хисту,
Потім її почеплю при стіні
Іншим на втіху, на смуток мені.

Слово, моя ти єдиная зброє,
Ми не повинні загинуть обоє!
Може, в руках невідомих братів
Станеш ти кращим мечем на катів.

Брязне клинок об залізо кайданів,
Піде луна по твердинях тиранів,
Стрінеться з брязкотом інших мечей,
З гуком нових, не тюремних речей.

Месники дужі приймуть мою зброю,
Кинуться з нею одважно до бою…
Зброє моя, послужи воякам                                                                                         Краще, ніж служиш ти хворим рукам!

Поезія «Слово, чому ти не твердая криця...» (1896) — гімн поетичному слову як духовній зброї. Вона увійшла до циклу «Невільничі пісні» з другої збірки «Думи і мрії». Провідний мотив твору — мистецтво як праця, як дієвий засіб у відстоюванні прогресивних ідей. Поетичне слово, на думку авторки, має стати зброєю в утвердженні нових ідеалів. Ці романтичні ідеали — звільнення особистості, її духовне розкріпачення, здобуття волі. Леся Українка зосереджує увагу на проблемі відповідальності митця за свою творчість, призначення мистецтва. Риторичні заперечні запитання в першій строфі виявляють рішучу позицію ліричної героїні як активного члена суспільства. Для неї важливо, щоб її творчість стояла на службі прогресивних ідеалів:

Брязне клинок об залізо кайданів,

Піде луна по твердинях тиранів,

Стрінеться з брязкотом інших мечей,

З гуком нових, не тюремних речей.

В останній строфі постає образ «дужих месників», які скористаються поетичною зброєю у своїй боротьбі. Як бачимо, на зміну окремим пасіонаріям1 середини    ХІХ ст. наприкінці віку вже сформувалося ціле покоління вільнолюбних «вояків», які готові підхопити ідеї з рук поетеси й реалізувати їх у рішучих діях. У рядках «Слово, моя ти єдиная зброє, / Ми не повинні загинуть обоє!» Леся Українка утверджує думку про безсмертя поета, світоглядні ідеї якого втілені в його творчості.

1 Пасіонарій — особа, що бере активну участь у громадській діяльності.

---

Жанр: громадянська лірика.
Тема: звернення до слова як до могутньої зброї в руках людини.
Ідея: уславлення міцної зброї, тобто слова, яке в умілих руках перетворюється на меч.

Ліричний герой звертається до слова, як до єдиного, що може  захистити, за допомогою чого  можна досягти справедливості. Прагнення вдосконалити його й передати «месникам дужим».

Художні засоби

– епітети: твердая (криця); гострий, безжалісний (меч); вражі (голови); щира, гартована (мова);(зброя) іскриста; невідомих (братів); месники (дужі); хворі (руки);

– метафори: слово - «зброя іскриста» (слово іскриться) , «єдиная зброя», «меч на катів» (Слово,Ми не повинні загинуть обоє! Може, Станеш ти мечем на катів), «щира, гартована мова» (мову видобуть з піхви готова);

– присутні звернення до слова.

Римування: парне.
Віршовий розмір: чотирьохстопний дактиль.

Твір побудований на персоніфікації: до свого слова авторка звертається як до живої істоти, порівнюючи його з гострим мечем та іскристою зброєю. Система вдало дібраних епітетів допомагає створити образ, який став символом не лише  Лесиної поезії, а поезії в цілому.

Поетеса вважає, що її слово може бути «мечем на катів» не лише в її руках. І коли не залишиться сил у неї, то нові месники підіймуть зброю й кинуться одважно до бою:

«Зброя моя, послужи воякам краще, ніж служиш ти хворим рукам!»

Леся Українка розуміє, що боротьба буде нелегкою, що будуть поразки та  жертви, але це не лякає її.

---

План аналізу вірша (З варіантами відповідей для самоперевірки)

1. Які життєві обставини дали імпульс для написання твору (якщо відомо). (Цей вірш Леся Українка написала                      25 листопада 1896 року, після того, як у 1984-1985 роках у додаток до Емського указу з'явилися статті, які взагалі забороняли все українське.

2. Тема поезії та провідні мотиви. (Звернення до слова як до могутньої зброї в руках людини. Мотив значення художньої творчості, роздуми про призначення поета та поезії.)

3. Ідея твору. (Уславлення могутньої сили слова, яке може стати потужною зброєю в боротьбі за справедливість)

4. Жанр твору. (Громадянська лірика)

5. Ліричний герой. (Лірична героїня — борець за майбутнє свого народу, зброєю якої є слово. Його вона загартовує для майбутніх месників і сподівається на силу слова більше, ніж на силу фізичну)

6. Образи, символи твору. (Алегорично-символічні образи: слово — гострий меч на катів, іскриста зброя, „щира гартована мова” — клинок, що героїня „видобуть з піхви готова”)

7. Сюжетні лінії. (М. Рильський писав, що якби потрібно було б одним словом виразити творчість Лесі Українки, то цим словом була б боротьба. Саме боротьба за свободу народу словом- мечем — основа сюжету вірша. Його ліричний герой — поет, готовий до подвигу, до найважчих випробувань, борець, зброєю якого є „щира, гартована мова”.

Перша строфа — звернення ліричної героїні до слова, яке повинне підіймати народ на боротьбу, у наступній строфі вона аналізує свою громадянську позицію. У третій - лірична героїня говорить про доцільність своєї письменницької праці. У четвертій строфі звучить думка про те, що її „слово” може стати „кращим мечем на катів”. У двох останніх строфах лірична героїня ділиться переконанням, що художнє слово стане міцною зброєю лише тоді, коли його візьмуть дужі месники, задля яких вона і гартує цю свою зброю)

8. Настрій твору. (Настрій мажорний, оптимістичний)

9. Художні засоби. (Епітети: твердая (криця); гострий, безжалісний (меч); вражі (голови); щира, гартована (мова); (зброя) іскриста; невідомих (братів); месники (дужі); хворі (руки); метафори: слово — „зброя іскриста”, „єдиная зброя”, „меч на катів”, „щира, гартована мова”; звернення до слова; використання алітерацій — р, з, г, ц, ж, д.)

Вірш “Мріє, не зрадь” Лесі Українки пройнятий оптимізмом. У ньому прославляється подвиг борців за волю. Поетеса стверджувала, що народ – це творець усіх цінностей і багатств, говорила про безсмертя народу та велич його творчої праці. 

Рік написання -1905 Жанр: філософська лірика Тема: зображення сильної волі та віри, самозречення заради високої мети. Ідея: заклик до боротьби із навколишнім та своїм внутрішнім світом заради досягнення цілей, заради здійснення мрій. Римування: перехресне. Віршовий розмір: п’ятистопний ямб з пірихієм. Художні засоби: епітети, метафори, риторичні звертання та оклики, анафора, інверсія, гіпербола. 

Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила,
Стільки безрадісних днів, стільки безсонних ночей.
А тепера я в тебе остатню надію вложила.
О, не згасни ти, світло безсонних очей!

Мріє, не зрадь! Ти ж так довго лила свої чари
в серце жадібне моє, сповнилось серце ущерть,
вже ж тепера мене не одіб'ють від тебе примари,
не зляка ні страждання, ні горе, ні смерть.

Я вже давно інших мрій відреклася для тебе.
Се ж я зрікаюсь не мрій, я вже зрікаюсь життя.
Вдарив час, я душею повстала сама проти себе,
і тепер вже немає мені вороття.

Тільки — життя за життя! Мріє, станься живою!
Слово, коли ти живе, статися тілом пора.
Хто моря переплив і спалив кораблі за собою,
той не вмре, не здобувши нового добра.

Мріє, колись ти літала орлом надо мною, —
дай мені крила свої, хочу їх мати сама,
хочу дихать вогнем, хочу жити твоєю весною,

а як прийдеться згинуть за теє — дарма!

З/VІІІ 1905

https://www.youtube.com/watch?v=UXeWPosoAJs