Українська мова                                       5 клас                                                                      Складання інформаційного повідомлення до шкільного веб-сайта про цікавий випадок   із життя класу  (з використанням вставних слів і словосполучень)

Мета повідомлення - це проінформувати про те, що відбулося, де й коли.

В основі повідомлення - розповідь, але можуть бути й елементи роздуму.

Повідомлення  - це жанр, з якого отримуємо інформацію про факти, події, явища життя.

 2. Добирання заголовка.  Заголовок бажано дібрати такий, щоб він зацікавив читача. Наприклад: «Як ми рятували лебедя», «Нічний злодій у таборі відпочинку»,«Крадійка-сорока», «Кумедний випадок у лісі», «Така довгоочікувана перемога»

б) основна частина — це безпосередньо сама розповідь про випадок. Найбільша частина за обсягом є основою твору, отже, має свої підпункти, зокрема: • зав’язку — речення, що розповідає нам, з чого усе почалося; • розвиток події, у якому розповідається, що ж було далі; • кульмінацію — найвищу точку напруження, коли герой може потрапити в небезпечну ситуацію або постати перед вибором;  • розв’язку — частину твору, у якій автор розповідає, чим закінчилася подія.                         

Зразок учнівського повідомлення                                      Якось під час уроку природознавства ми ходили до великого парку спостерігати за весняними змінами в природі. Наблизилися до озера, а там — двійко лебедів. Прилетіли, як завжди, а тут зима. Плавають посередині, де вода не замерзає. Мабуть, голодні. Тому, як мені здалося, із надією поглядають на людей, очікують їхньої допомоги. Ми швиденько побігли до кіоска, купили хліба й  кидали лебедям із місточка. Красень-лебідь почав плисти до їжі, лебідка за ним теж, але щось їй завадило. Лебідь повернувся, почав кружляти навколо подруги, пірнати, підштовхувати, але нічого не допомагало. Ми зрозуміли, що лебідка в чомусь заплуталася. Мабуть, хтось кинув у воду сітку, тонку мотузку чи ще щось таке. Якщо птахові не допомогти, він загине. Ми всі захвилювалися, почали пропонувати різні способи порятунку. І тут я згадав, що мій дядько працює на пляжі охоронцем, там є й човни, і катамарани. Може, він спробує підібратися? На щастя, я застав дядька на місці. Той одразу погодився. Спустив човен на воду, почав наближатися. Лебідь, трохи відпливши, грізно на нього шипів, а лебідка била крильми по воді, намагаючись звільнитися. Дядько Іван поволі наближався, ласкаво умовляв птаху, просив не боятися. І та ніби зрозуміла, підпустила до себе, дала себе розплутати. Ми дуже зраділи й почали їх годувати. Замислилися над тим, чому одні люди живуть бездумно, кидають у воду непотріб, шкодять природі, а інші, навіть ризикуючи собою, намагаються цю природу рятувати.