Українська мова                             5 клас                 Пряма мова. Діалог

https://www.youtube.com/watch?v=wqEwZrirVd8

https://www.youtube.com/watch?v=3C5WBkg-VOc

https://naurok.com.ua/urok-pryama-mova-dialog-5-klas-119654.html

https://naurok.com.ua/test/pryama-mova-dialog-7452.html

https://vseosvita.ua/library/konspekt-uroku-na-temu-prama-mova-dialog-rozdilovi-znaki-pri-pramij-movi-ta-dialozi-224207.html

Вітаю вас, мої любі, 

У світлій затишній оселі. 

Нехай наш урок для вас буде, 

Як пісня – дзвінкий та веселий.

    О. Гончар писав: «Мова — це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її».

Пряма мова. Розділові знаки при ній

Чужа мова, передана дослівно від імені того, кому вона належить, називається прямою мовою.

Слова, що вказують, кому належить пряма мова і як вона висловлена, називаються словами автора.

Пряма мова береться з обох боків у лапки.
Увага! У лапки беруться знак питання, знак оклику та три крапки. Крапка й кома виносяться за лапки. Проте, якщо є вже знак питання, знак оклику чи три крапки, то ні крапка, ні кома після них не ставиться.
1. “Мамо, — питаю, — то льони цвітуть?” А мати сміються: “То, — кажуть, — Дніпро”. — “А чого він такий синій?” — “Від неба”, — кажуть. (О. Гончар)
2. “Який же ти мудрий!” — усміхнувся батько. Послухаю, пожурюся, у старих спитаю: “Чого, батьки, сумуєте?” (Т. Шевченко)

Якщо слова автора стоять перед прямою мовою, то після них ставиться двокрапка, а якщо в середині або після неї, то виділяються комою й тире і пишуться з малої букви.
Якщо слова автора розривають пряму мову на межі двох речень, то після слів автора замість коми ставиться крапка.
Якщо слова автора вживаються в середині прямої мови й умовно діляться на дві частини, причому одна частина слів автора стосується першої частини прямої мови, а друга частина слів автора — другої частини прямої мови, то після слів автора ставиться двокрапка й тире, а друга частина прямої мови пишеться з великої літери (слова автора в такому випадку можуть належати або одній особі, або різним).

Розділові знаки при прямій мові
А: “П”. А: “П!” А: “П?” А: “П…”	“П”, — а. “П!” — а. “П?” — а. “П…” — а.	“П, — а, — п”. “П, — а. — П… (?,!)” “П… (?,!) — а. — П… (?,!)” “П… (?,!) — а, а: — П… (?,!)”	А: “П”, - а. А: “П!” - а. А: “П?” - а. А: “П…” - а.

Умовні скорочення: П, п — пряма мова; А, а — слова автора.

1. А слова Ушинського вималював на титулці червоним олівцем: “Якщо ви вдало виберете працю і вкладете в неї всю свою душу, то щастя само знайде вас”.2. “Наші діти, — учив Макаренко, — це майбутні творці історії...”3. “Три біди є в людини — смерть, старість і погані діти”, — говорить народна мудрість.4. Його непокоїло, коли діти на питання: “Яким ти хочеш вирости?” — відповідали: “Сміливим, хоробрим, дужим”, — але майже ніхто не говорив: “Чесним і добрим”. (І. Цюпа)5. “Так, бачу, ти усім тут добре надоїв, — Кіт Вовкові сказав. — Чого ж ти, братику, сюди і забігав?”
6. “Так себто я брешу? — тут Вовк йому [Ягняті] гукнув.— Чи бач! Ще і базікать стало...”7. “Помилуйте! — йому Ягнятко каже.— На світі я ще й году не прожив”. (З тв. Л. Глібова)8. “Розпрягайте, хлопці, коней, — чулося від річки, але чийсь дужий голос від крайньої хати перекривав пісню: — А чи не пора, дівочки, додому?”
9. “Чи бачили таке! – сказав батько і, помовчавши, додав: – Готовий хлібороб, одним словом”. (А. Головко)

Діалог складається із реплік. Репліка — це одне чи кілька речень, сказані по черзі кожним учасником діалога. При репліках слова автора часто бувають відсутні.

Коли пряму мову передають у формі діалогу, тоді кожну репліку починають з нового рядка, перед нею ставлять тире і не вживають лапок. Інші розділові знаки ставлять, як звичайно, при прямій мові.
— Мамо? — лунає в трубці рідний, змінений відстанню голос. — Це Андрій. Дзвоню з Житомира. У мене все гаразд.
— Як ви зіграли? — питаю.
— Нормально. Виграли із сухим рахунком. Ми їм закинули п’ять м’ячів.
— Ти забив гол?
— Я грав тільки в другому таймі. Забив четвертий м’яч.
— Як ти грав?
— Нормально… (Є. Гуцало)