ІМЕННИК. РІД ІМЕННИКА
 (СКЛАДНІ ВИПАДКИ УЗГОДЖЕННЯ РОДУ ІМЕННИКІВ ТИПУ КІР, ДРІБ, БІЛЬ, НЕЖИТЬ, ПИЛ, СТЕП, СТУПІНЬ, ПУТЬ ТА ІН. З ІНШИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ). ПАРАЛЕЛЬНІ РОДОВІ ФОРМИ ІМЕННИКА (ЗАЛ - ЗАЛА, ПТАХ - ПТАХА, ПЛАЦКАРТ - ПЛАЦКАРТА ТОЩО)

Мета (формувати компетентності): предметні: поглибити знання учнів про норми узгодження роду іменників, паралельні родові форми іменника, формувати вміння правильно узгоджувати рід іменників у складних випадках; знаходити і виправляти морфологічні помилки); ключові: уміння вчитися: організовує власну діяльність щодо засвоєння морфологічних норм української мови (визначає мету, цілі засвоєння навчального матеріалу, пов'язує вивчене з теми з практичною діяльністю); комунікативні: уміння грати різні соціальні ролі в колективі, працювати в групі, презентувати; інформаційні: користується словниками, довідковою літературою й електронними ресурсами для перевірки й удосконалення власного рівня засвоєння морфологічної норми; загальнокультурні: демонструє небайдужість у розгляді питань додержання морфологічних норм, помічає і коректно виправляє морфологічні помилки у власних і чужих усних і письмових текстах.

Тип уроку: урок поглиблення знань, умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

► Прочитайте й поясніть суть афоризму.

► Пригадайте, що вивчає граматика.

Граматика — це як особиста гігієна. Ви можете не дбати про неї, але не дивуйтесь, якщо люди зроблять про вас відповідні висновки (З порталу «Мова — ДНК нації»).

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Робота з ілюстрацією

► Запишіть речення. Поясніть розділові знаки й орфограми.

► Подумайте, чому кольором виділено два словосполучення?

► Про що піде мова на уроці? Які морфологічні норми будемо розглядати? Визначте мету і завдання уроку.

Коло думок

► Чи можна уникнути таких неприємних симптомів?

► Що означає бути відповідальним за своє здоров’я?

III. ПЕРЕВІРКА ТЕОРЕТИЧНИХ ВІДОМОСТЕЙ І ПЕРВИННИХ УМІНЬ ТА НАВИЧОК З ТЕМИ, ЗАСТОСУВАННЯ ЯКИХ БУДЕ ПОТРІБНИМ НА УРОЦІ

Фронтальна бесіда

· Пригадайте, що вам відомо про рід іменників.

· Які виникають труднощі в процесі узгодження роду іменників з іншими частинами мови?

· Із чим це пов’язано? Наведіть приклади.

IV. РОБОТА НАД ЗАКРІПЛЕННЯМ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Робота з текстом

► Прочитайте статтю О. Сербенської з посібника «Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити». Складіть схему-опору. Які труднощі виникають у визначенні роду іменників? З чим це пов’язано?

ЧОМУ ПРАВИЛЬНО «РІЗКИЙ БІЛЬ», А НЕ «РІЗКА БІЛЬ»? Для всіх іменників української мови, крім множинних, властивий рід. Визначення роду в багатьох випадках пов’язане з труднощами.

Мусимо пам’ятати:

1) В українській мові є чимало структурно подібних слів, які мають інший рід та інший тип відмінювання: меч — ніч, гнів — кров, Корсунь — Умань, біль — сіль, гілля — рілля, земля — теля — Золя, мати — Карпати, каша — лоша. Отже, Корсунь зелений іменник відмінюється як хлопець, кінь, Умань зелена іменник відмінюється як тінь, радість, Чернівці зелені (бо це так званий множинний іменник), Сочі зелене (іменник Сочі не відмінюється, його рід визначається за загальним словом місто).

2) Категорія роду для більшості іменників невмотивована; часто іменники на позначення того самого поняття можуть мати інший рід: дорога — шлях — шосе, хата — дім.

3) Ті самі поняття в різних мовах можуть мати для свого позначення слова, що належать до різних родів: білоруське цень — чоловічого роду, а український відповідник тінь — жіночого. Українські слова біль, Сибір, дріб, степ, накип, насип — чоловічого роду другої відміни, а російські відповідники боль, Сибирь, дробь, степь, накипь, насыпь — жіночого роду третьої відміни. Український іменник путь — жіночого роду, а російський — чоловічого. Тому й відмінкові закінчення однакових у двох мовах іменників можуть бути зовсім іншими. Українською мовою правильно «болем сповнилося серце матері», «є у продажу», «гарний посуд» (не «біллю сповнилося серце», «є у продажі», «гарна посуда»), російською — «болю», «есть в продаже», «хорошая посуда».

4) При визначенні роду треба брати до уваги закінчення не тільки називного відмінка, а й інших, особливо родового та орудного. Наприклад, у пісні співається: «За Сибіром сонце сходить» (таке саме закінчення, як у словах лісом, столом, отже, Сибір — чоловічого роду); або говоримо «десятковим дробом» (таке закінчення, як у іменників столом, лісом). Отже, мало підставляти слова цей, ця, це чи він, вона, воно, як це пишуть у багатьох шкільних підручниках, а в сумнівних випадках треба-така заглянути у словники.

Перегляд відеоролику «Рід іменників. Типові помилки. Українська мова. Відеорепетитор. ЗНО» на каналі YouTube (https://www.youtube.com/watch?v=VFp7VCS7BRc)

► Які прийоми можуть допомогти запам’ятати такі іменники? Наведіть свій приклад.

Робота в групах «Хто більше»

► Пригадайте, які іменники згадувались у ролику відеорепетитора. Запишіть їх у дві колонки. Послухайте звіти груп і доповніть ваш список:

собака	папороть антресоль путь
тюль
шампунь
нежить
біль
сип
Сибір
толь

Мовознавча розвідка

► Прочитайте і перекажіть статтю з посібника Євгенії Чак «Чи правильно ми говоримо?». Чи існують ще подібні слова в українській мові?

Зал, зала. Слова запозичені. Слово зал утворене від німецького der Saal (чоловічий рід), а зала — від французького la salle (жіночий рід). Наприклад: «Я сидів у читальному залі коло відчиненого вікна і, замість того, щоб готуватися до практичного заняття з діалектології, блукав поглядом по верхівках ялин, що росли в інститутському дворі» (Є. Гуцало). «З трьох дверей, що йшли — одна просто до зали, ліва в кімнату його учня — Васі, права в Лідину, нісся регіт, галас, розмова...» (В. Винниченко). «Платоне, а йди сюди! — покликала красуня пана, що йшов поважно залою. — Мій чоловік» (В. Шевчук). «Функціональним та композиційним центром палаців урочистих подій є обрядова зала, інтер’єр якої співзвучний змістові обрядових дій» (Із журналу).

Отже, наявність двох форм — чоловічого і жіночого роду — можна пояснити впливом мови-джерела, з якої слово запозичене.

У сучасній українській мові варіант чоловічого роду (зал) уживають частіше, ніж жіночого (зала).

Довідка: африкат — африката; банкнот — банкнота; довіра — довір’я; цебер — цебро; жираф — жирафа; змій — змія; манжет — манжета; мозоль — мозоля; мотузок — мотузка; оазис — оаза; плацкарт — плацкарта; спазм — спазма; сусід — сусіда тощо; дрож, купіль, фальш, харч ж. р. і ч. р.

Проблемне питання (Метод «Прес»)

► А чи існують іменники, які одночасно можна вживати і в чоловічому, і в жіночому родах? Відповідь підтвердьте прикладами.

· Як правильно сказати: увійшов до зала чи зали?

Порядок побудови висловлювання.

□ Я вважаю, що ...

□ Тому що ...

□ Наприклад, ...

□ Отже, ...

Творчий самодиктант (робота в парах за картками)

► Запишіть іменники разом із самостійно дібраними прикметниками. За потреби з’ясуйте значення невідомих слів, користуючись словниками, зокрема електронними. Із 2-3 словосполученнями складіть речення.

Рід відмінюваних іменників із нульовим закінченням

чоловічий рід

жіночий рід

Аерозоль біль бридж (гра) висип, насип, розсип дріб (десятковий, барабанний) дриль (інструмент) картель (різновид монополії) кір накип нежить перекис поступ пропис полин продаж Псалтир рояль рукопис Сибір собака степ; степінь і ступінь толь (покрівельний матеріал із товстого картону) тюль туш (муз. п’єса; ненавмисне торкання в більярді) фенхель (рослина) шампунь ярмарок

бандероль бешамель (соус, приправа) бязь (тканина) ваніль верф (сукупність споруд на березі водойми, де будують і ремонтують судна) гуаш жирандоль (свічник) жовч заполоч (нитки для вишивання) каніфоль (смола, добута з хвойних дерев) Керч консоль (виступ) мігрень нехворощ (різновид полину) папороть путь ретуш (виправлення, підмальовування картин, фотознімків; обробка каменя сколюванням) розкіш скрижаль суміш туш (фарба) фланель (тканина) шагрень (шкіра, папір)

Перегляд відеоролику «Зал чи зала — експрес-урок» на каналі YouTube (https://www.youtube.com/watch?v=_Ze0Q-kIvYM).

· Які іменники згадано на експрес-уроці? Складіть Хмарку слів.

Коментоване письмо

Деякі іменники в літературній мові належать до одного роду, а в розмовній, діалектній — до другого: санаторій і санаторія, клавіш і клавіша. Іменник фальш у чоловічому роді чергується з формою жіночого роду: Фальш у її голосі різав Ярині слух (О. Десняк); А чи нема тут якого фальшу? (Із живих уст); Арсенова душа не виносила брехні й фальші (Л. Дмитерко). Хоч категорія чоловічого роду для іменника фальш старіша за категорію жіночого, проте ця друга витискає з сучасної української мови першу.

Якому роду давати перевагу в цих іменниках, залежить від характеру тексту: ділова мова, пряма мова в художньому творі чи стилізація під народну говірку.

V. ПЕРЕВІРКА ЯКОСТІ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ УЧНІВ

Лінгвістичне перетворення (робота в парах)

► З’ясуйте, чи не помилились митці слова, визначаючи рід іменників?

1. Під вербою над водою Катерина біль білила, із своєю біллю говорила (Словник Б. Грінченка). 2. Невинна біль змінилась у гордий пурпур на тій калині, що тебе квітчала (Леся Українка).

Довідка: біль — білість; нитки, пряжа.

Мікрофон

· Чому в тексті виділено слово? До якого роду воно належить?

· Доберіть синоніми, з’ясуйте їхню родову приналежність. Проілюструйте це, склавши зі словами речення.

Слова — полова,

Але вогонь в одежі слова —

Безсмертна, чудотворна фея,

Правдива іскра Прометея (І. Франко).

Довідка: óдяг, убрáння, одéжина, óдіж, плáття; костюм (звичайно національний); наряд; шáти, рúза (багатий, розкішний одяг).

Творче конструювання (робота в парах)

► Уявіть, про що може бути текст, у якому вжито слова птаха, степ, пил, путь, полин, розкіш?

► До якого стилю він може належати? Відповідь обґрунтуйте.

► Розкажіть однокласнику про те, як мандрівки рідним краєм вас надихають і приносять насолоду й позитивні емоції.

Я — коректор

► Віднайдіть і виправте помилку.

Хтось щось сіє, а хтось жне. Дехто просто так живе.

Та без знань свого путі сенсу нам не віднайти.

Творча студія

► Напишіть есе «Як віднайти свою путь».

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Метод «Доповнення»

► Доповніть речення.

□ Вивчивши тему «Рід іменників», я зрозумів (зрозуміла), що...

□ Найскладнішим під час вивчення цієї теми для мене було...

□ Свої знання з теми я б оцінив (оцінила) на...

 ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ! Рід іменників розрізняють тільки в однині й визначають за формою однини: хліб, мрія, поле. Якщо іменник вживається тільки у множині, то він граматичного роду не має: жнива. 

Усі іменники, крім тих, що вживаються тільки в множині, належать до певного роду (успіх, банк – чоловічий рід; радість, мрія – жіночий рід; серце, поле – середнього роду; окуляри, канікули – не належать до певного роду,бо вживаються тільки в множині. 

Замазура,ледацюга,сирота,суддя. Ці іменники належать до спільного роду. Вони можуть означати осіб і чоловічої, і жіночої статі. Їх рід можна визначити за змістом речення (Суддя Коваленко говорила коротко. Суддя зачитав вирок).

Рід невідмінюваних іменників, запозичених з інших мов, визначається так: усі загальні назви — назви неістот — належать до середнього роду(меню, ательє, журі); іменники, що означають осіб чоловічої статі, назви тварин, належать до чоловічого роду (маестро, аташе, какаду, поні) ; іменники, що означають осіб жіночої статі, належать до жіночого роду (леді, мадам).

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1.Скільки іменників у наведеному реченні:

 Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема. а) один; б) два; в) три. 

2. Укажіть назви істот: а) кущ, втікач, жаба; б) дерево, книга, прищ; в) людина, нападник, неук.

 3. З великої букви пишуться а) іменники – загальні назви; б) іменники – власні назви;             в) іменники – назви істот. 

4. У якому рядку допущена помилка: а) гори Карпати, шоколад «Корона»; б) Леся Українка, журнал Пізнайко; в) казка «Котигорошко», ріка Дніпро. 

5. Укажіть іменник середнього роду: а) фламінго; б) піаніно; в) шимпанзе.   

6. Укажіть іменник спільного роду: а) замазура; б) плавчиха; в) кравчиня.                                  

7. У якому рядку вci iменники незмiнювані: а) мicто, Сочi, коридор; б) пiлот, пюре, море; 

в) журi, шосе, кафе. 

8. Укажіть власну назву: а) Дніпро; б) печаль; в ) день.

 9. Знайдiть рядок з iменниками спiльного роду: а) груша, лiвша; б) ледащо, невдаха;

 в) нероба, дівча. 

10. Іменники спільного роду називають а) малят безвідносно до їхньої статі (немовля, оленя); б) осіб як чоловічої, так і жіночої статі (сирота, плакса); в) осіб жіночої статі за професією (професор, токар).