ЛІНА КОСТЕНКО
https://www.bbc.com/ukrainian/features-51961469
http://report.if.ua/video/lini-kostenko-90-rokiv-pyat-pisen-na-yiyi-virshi-yaki-treba-pochuty-video/
https://www.youtube.com/watch?v=j9ni99gNH5E
https://www.youtube.com/watch?v=YtqojiRCnJw
https://naurok.com.ua/urok-z-ukra-nsko-literaturi-v-11-klasi-po-temi-lina-kostenko-osoblivosti-individualnogo-stilyu-strashni-slova-koli-voni-movchat-lirichniy-rozdum-pro-znachennya-slova-v-zhitti-1872.html
https://vseosvita.ua/library/urok-lina-kostenko-zittevij-slah-strasni-slova-koli-voni-movcat-99888.html
https://www.bbc.com/ukrainian/features-51961469
http://report.if.ua/video/lini-kostenko-90-rokiv-pyat-pisen-na-yiyi-virshi-yaki-treba-pochuty-video/
https://www.youtube.com/watch?v=j9ni99gNH5E
https://www.youtube.com/watch?v=YtqojiRCnJw
https://naurok.com.ua/urok-z-ukra-nsko-literaturi-v-11-klasi-po-temi-lina-kostenko-osoblivosti-individualnogo-stilyu-strashni-slova-koli-voni-movchat-lirichniy-rozdum-pro-znachennya-slova-v-zhitti-1872.html
https://vseosvita.ua/library/urok-lina-kostenko-zittevij-slah-strasni-slova-koli-voni-movcat-99888.html
Я вибрала долю собі сама.
І що зі мною не станеться –
у мене жодних претензій нема
до Долі – моєї обраниці.
Л.Костенко
Літературно - хронологічний диктант
1930р. – народилася у Ржищеві
1936р. – сім ꞌя переїхала до Києва
1956р. – закінчила Московський літературний інститут
1957р. – збірка поезій «Проміння землі»
1961р. – надруковано книжку «Мандрівка серця»
1961-1977р. – вимушена творча перерва
1979р. – роман у віршах «Маруся Чурай»
1980р. – збірка «Неповторність»
1987р. – Державна премія ім.Т.Шевченка за роман «Маруся Чурай»
1987р. – збірка «Сад нетанучих скульптур»
1994р. – премія ім.Ф.Петрарки за збірку «Інкрустації»
2000р. – лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії ім.Олени Теліги,
нагороджена ордена Я.Мудрого.
Поетом не можна стати, на поета не можна вивчитися, ним можна тільки
народитися. Поет – це пророк, на якого сходить Дух Святий і відкриває нікому не
відомі речі. Таким поетом Божої ласки є Ліна Костенко. У неї абсолютний слух до
голосу віків, її творчість – подвиг.
Колективне обговорення «Кодексу честі – заповідь нащадкам», складеного з
афористичних висловів Л.Костенко:
- Людині бійся душу ошукать,
Бо в цьому схибиш – то уже навіки.
- Зробити щось, лишити по собі…
Щоб тільки неба очі голубі
Цю землю завжди бачили в цвітінні.
- Є для серця така покута:
Забувати скоріше зло.
- Найвище уміння – почати спочатку,
Життя, розуміння, дорогу, себе.
- Життя людського строки стислі.
Немає часу на поразку.
«Маруся Чурай» аналіз твору — тема, ідея, жанр, сюжет, композиція, проблематика, герої та інші питання розкриті в цій статті.
ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури «Маруся Чурай»: ліро-епос. Жанр «Маруся Чурай»: історико-філософський соціально-психологічний роман у віршах. Тема «Маруся Чурай»: зображення головної героїні Марусі Чурай як легендарної народної пое теси і талановитої співачки з Полтави; відтворення духовного життя України XVII ст.; усенародна участь у Національно-визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького. Ідея «Маруся Чурай»: возвеличення Марусі Чурай — хранительки національних оберегів, інтелектуальної й незалежної жінки; утвердження в образі Марусі Чурай найкращих рис українського жіноцтва — багатої духовності, співучості, ліризму, романтичної вдачі, незалежності натури, що засвідчують незнищенність національного духу, глибоку віру в духовну силу й могутність українців. Герої: Маруся Чурай, Гриць Бобренко, полковий обозний Іван Іскра, полтавський полковник Мартин Пушкар, козак Чесько Черкес, Галя Вишняківна, війт Семен Горбань. Композиційно-стильові особливості «Маруся Чурай»: тематично й композиційно роман надзвичайно складний, багаторівневий, багатопроблемний. Він «нагадує кристал, у якому безліч граней» (В. Панченко). Майже три з половиною століття живе в народі легенда про Марусю Чурай — славнозвісну піснярку. Легенда про любовну помсту (отруєння дівчиною свого коханого) була поширеною темою і в художній літературі (драма М. Старицького «Ой не ходи, Грицю...», повість О. Кобилянської «В неділю рано зілля копала»). В авторському міні-пролозі — вказівка на історичну основу твору: «Влітку 1658 р. Полтава згоріла дощенту». У творі справжні факти пересипані домислами автора; важливі події української історії середини XVII ст. відтворено в образах Богдана Хмельницького, Якова Остряниці, Северина Наливайка, Павла Павлюка, Яреми Вишневецького та ін. Назва роману — своєрідна легенда, національний символ, що передає і зміст епохи, і особливості українського етносу. Роман складається з дев’яти розділів, події в яких розгортаються протягом року: судять Марусю влітку, а помирає дівчина від сухот навесні. Розділи роману «Маруся Чурай»: I — «Якби знайшлась неопалима книга»; II — «Полтавський полк виходить на зорі»; III — «Сповідь» (внутрішній монолог героїні, у якому є екскурси в минуле); IV — «Гінець до гетьмана»; V — «Страта»; VI — «Проща»; VII — «Дідова Балка»; VIII — «Облога Полтави»; IX — «Весна, і смерть, і світле воскресіння». Центральним є розділ «Сповідь» — три ночі Марусі, проведені в темниці перед стратою. Через спогади героїні перед нами проходять епізоди історії України, змальовано переживання і страждання дівчини, її особисту драму. Сюжетні колізії трактуються у двох площинах — особистісній і суспільній (сцени особистого життя Марусі органічно вплітаються в драматичні події Національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького проти польської шляхти). Кульмінація 1 — суд і вирок. Зав 'язка — спогади Марусі про стосунки з Грицем. Розвиток дії — Маруся йде на прощу. Кульмінація 2 — облога Полтави. Розв’язка — зняття облоги, Маруся проводжає полк, що співає її пісні. Позасюжетні елементи: портрети героїв, пейзажі, опис саду, пісні, діалоги, монологи, авторські відступи. Особливості сюжету «Маруся Чурай»: на початку твору — розв’язка, що поєднує його з новелою. Дві сюжетні лінії: визвольна боротьба українського народу проти польської шляхти під проводом Б. Хмельницького; любовна лінія, що розвивається за принципом трикутника: Маруся — Гриць — Іван Іскра. Образ Марусі Чурай — образ митця свого часу, який органічно зливається з образом України. Постать реальної дівчини з народу, обдарованої чарівним голосом і поетичним світосприйняттям, виростає до символу, ніби вбираючи в себе духовний потенціал Вітчизни. За словами Івана, Маруся — це голос України, душа її. «Звитяги наші, муки і руїни безсмертні будуть у її словах», — каже про поетесу Іван Іскра. Таку ж характеристику дає дівчині й гетьман Богдан Хмельницький, який говорить, що «її пісні — як перло мно- гоцінне, як дивен скарб серед земних марнот». Справжній митець, Маруся, наділена даром глибше й гостріше за інших відчувати світ, близько перейматися людськими радощами й стражданнями. У свідомості читача образ Марусі Чурай зливається з образом України не лише тому, що її підносять до символу інші герої роману, а передусім через те, що в ній уособлені найкращі моральні риси українського народу, його найвищі духовні злети, найкращі моральні переконання і судження митця своєї доби, оскільки тема митця і мистецтва проходить через історичний роман у віршах «Маруся Чурай» наскрізно. Проблематика «Маруся Чурай»: любові й зради; патріотизму і пристосуванства; митця і народу, свободи творчості; причин утрати української державності; родинних стосунків; батьків і дітей; виховання; служіння народові. Примітки: В основу свого твору Ліна Костенко поклала відому чи не кожному українцеві, знану в багатьох країнах світу баладу «Ой не ходи, Грицю...». Історичне полотно твору становить окрему сторінку, через яку ще раз висвітилися долі героїв роману. І життєву лінію головної героїні, Марусі Чурай, Ліна Костенко ввела в бурхливі соціально-політичні перипетії суспільного поступу України XVII ст., а ще точніше — періоду визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Представники козацької республіки в романі — Богдан Хмельницький, Лесько Черкес, Мартин Пушкар, Іван Іскра, Яким Шибилист і ті, хто з небуття «повернулися в думі» (Яків Остряниця, Гордій Чурай, Павлюк, Наливайко). До цього славного лицарства належить і дід Галерник, «самітник і химерник», котрий «од трьох шабель ще й досі не загоєн». Грицько Бобренко теж козак, але він з часом засвоїть іншу мораль, далеко не козацьку, неодноразово повторивши Марусі: «Любов любов’ю, а життя життям». Любов і зрада, пісня й історія — найголовніші ідейно-естетичні начала, що визначають багатство поліфонії твору. Твір побудований на антитезі — протиставленні високого й низького, приземленого й духовного. Вибір життєвих пріоритетів ділить персонажів твору на два світи, які перебувають у жорсткому конфлікті. І всі події життя героїв визначаються їх належністю до котрогось із цих світів. Протиборство двох таборів не лише соціальне — воно має ширше підгрунтя. Соціальне розшарування помітне вже в першому розділі, коли знайомимося із запорожцями та «домариками»; наявна також і відмінність їх духовних світів. Саме цей конфлікт у романі — чи не найголовніший. Для українця того часу основний спосіб життя — осілий, тобто життя хлібороба, селянина. Тому, наприклад, не можна сприймати образ Бобренчихи, яка закопалася в землю, «як кріт», лише негативно. Цей образ радше правило, ніж виняток. Винятком є Маруся — з її духовним буттям понад своїм часом. За роман у віршах «Маруся Чурай» і збірку поезій «Неповторність» 1987 р. Ліна Костенко удостоєна Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка.
Джерело: https://ukrclassic.com.ua/katalog/k/kostenko-lina/3303-detalnij-analiz-marusya-churaj-kostenko Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.ua
«Страшні слова, коли вони мовчать…»
Схема аналізу поезії
І. Ідейно-художній аналіз:
1. Літературний рід.
2. Жанр твору.
3. Вид лірики.
4. Провідний мотив.
5. Віршований розмір.
6. Тип римування.
7. Художні засоби.
8. Підсумки.
ІІ. Тематично-ідейний аналіз:
1. Тема твору.
2. Ідея твору.
3. Провідний мотив.
4. Пафос твору (настрої).
5. Характеристика ліричного героя.
6. Підсумки.
На мою думку, секрет поетичної творчості Л.Костенко та її
популярності серед широкого загалу читачів у тому, що її поезії
віддзеркалюють душу українського народу. У своїх творах Ліна Костенко виступає як
поет-діагностик із надчутливим камертоном, що ловить найменші вібрації
часу, але водночас вона і найсуворіший моральний суддя, який оцінює все
крізь призму вічних засад любові, добра, моралі.
Особливості індивідуального стилю: філософічність, історизм
мислення, традиційність, інтелектуалізм, публіцистичність.
Заключне слово вчителя.
Неповторність Ліни Костенко радше
духовна, ніж формальна, вона визначає її спосіб існування в сучасній
літературі – сприйняття традицій і водночас наявність індивідуальних рис
поетеси, яка ніколи не ступала стоптаними стежками і вперто прагнула до
вироблення власного, притаманного тільки їй стилю.
Між іншим
Коли я буду навіть сивою,
і життя моє піде мрякою,
а для тебе буду красивою,
а для когось, може, й ніякою.
А для когось лихою, впертою,
ще для когось відьмою, коброю.
А між іншим, якщо відверто,
то була я дурною і доброю.
Безборонною, несинхронною
ні з теоріями, ні з практиками,
і боліла в мені іронія
всіма ліктиками й галактиками.
І не знало міщанське кодло,
коли я захищалась лихом,
що душа між люди виходила
забинтована біли сміхом.
І в житті, як на полі мінному,
я просила в цьому сторіччі
хоч би той магазинний мінімум:
- Люди, будьте взаємно ввічливі! –
і якби на те моя воля,
написала б я скрізь курси вами:
- Так багато на світі горя,
люди, будьте взаємно красивими!
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
Ліна Костенко належить до
(Кількість балів 1.00)Поезія «Страшні слова, коли вони мовчать» Л. Костенко належить до лірики
(Кількість балів 1.00)Провідний мотив поезії «Страшні слова, коли вони мовчать» Л. Костенко —
(Кількість балів 1.00)Жанр твору «Страшні слова, коли вони мовчать» —
(Кількість балів 1.00)У романі «Маруся Чурай» Л. Костенко зображено події
(Кількість балів 1.00)Кому з персонажів твору «Маруся Чурай» Л. Костенко належать подані слова?
Ця дівчина не просто так, Маруся,
Це — голос наш. Це — пісня. Це — душа.
(Кількість балів 1.00)Історичними особами є всі названі персонажі роману «Маруся Чурай», ОКРІМ
(Кількість балів 1.00)Основні події роману «Маруся Чурай» Л. Костенко відбуваються
(Кількість балів 1.00)У творі Л. Костенко «Маруся Чурай» порушено всі проблеми, ОКРІМ
(Кількість балів 1.00)Укажіть останній розділ роману «Маруся Чурай» Л. Костенко
(Кількість балів 1.00)Установіть відповідність.
(Кількість балів 1.00)- 1 антитеза
- 2 звертання
- 3 тавтологія
- 4 інверсія
- 1
- А Суддя стояв ні в сих ні в тих.
- Б А Галя дбала в скриню та в комору.
А Бог на небі долю нам вершив. - В ...за те страждання, що вона страждала...
- Г Приходив рідко, лагідний не дуже.
- Д Дівчатонька, дівчатонька, дівчата!
Цю не співайте, я ж іще жива.
- А
Установіть, про яких персонажів ідеться в поданих уривках.
(Кількість балів 1.00)- 1 Вишняк
- 2 Іван Іскра
- 3 Чураїха
- 4 Галя Вишняківна
- 1
- А Загине теж, в бою заживши слави,
в недовгім часі після Пушкаря,
вертаючи до попелу Полтави
з посольства до московського царя. - Б Він посідає греблі і поля,
У церкву ходить майже щосуботи.
Хто — за Богдана, хто — за короля.
А він — за тих, которії не проти - В Вона у мене, як була молодша,
була предивна, як на людський глузд.
Було, сльозами набрякають очі,
вона ж сміється кутиками вуст. - Г … тим часом воювала —
за курку, за телицю, за межу. - Д Глуха до пісні, завжди щось спотворить.
Все вишиває прошви подушок.
Ще як мовчить, — нічого. Заговорить, —
Гостренькі зуби — чисто ховрашок.
- А
Комментариев нет:
Отправить комментарий