5 КЛАС                 УКРАЇНСЬКА МОВА            ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

Другорядні члени речення, а саме додатки, означення, обставини, доповнюють і пояснюють головні члени речення й обов’язково залежать від них.

Додаток

– другорядний член речення, що визначає предмет. У реченнях частіше всього виражається іменником чи займенником. Відповідає на питання непрямих відмінків (усі, крім називного).

Означення

– другорядний член речення, вказує на ознаку предмета. Питання, на які відповідає – який? чий? котрий?, виражається в реченні найчастіше прикметником, рідше – займенником чи іменником.

Обставина

– другорядний член речення, відповідає на питання як? куди? звідки? коли? чому? Характеризує дію з точки зору її місця, часу, мети. У реченні виражені прислівниками, сполученнями іменника з прийменником.

Україна – розкішний вінок з рути й барвінку.

Прочитайте вірш. Випишіть словосполучення, у яких залежне слово відповідає на питання непрямих відмінків. Визначте синтаксичну роль цих слів, поставте до них запитання.

Наприклад: Кохаю (що?) край (Зн.в.).

Кохаю край наш дорогий,

Що зветься Україна.

Вітчизні хочу я своїй

Зрости достойним сином.

Є в світі зваби немалі,

Цікава стежка кожна…

Але до рідної землі

Забайдужитись не можна.

Люби, шануй, піднось до зір

Її пісні і мову.

Нема солодшої, повір,

За неї, пречудову.

В. Коломієць.

На означення схожі й деякі складені іменні присудки, виражені прикметниками. Якщо прикметник стоїть перед іменником, до якого відноситься, і означає лише ознаку предмета, то виконує функцію другорядного члена речення – означення. А якщо прикметник стоїть після іменника та стверджує або заперечує наявність ознаки, то виступає в реченні присудком. На такий прикметник падає логічний наголос.

Деякі другорядні члени залежно від запитання можна визначити в реченні і як додатки, і як обставини.

Наприклад: Струмок в’ється (серед чого?) серед гаю, як стрічечка.

                   Струмок в’ється (де?) серед гаю, як стрічечка.

До виділених слів поставте запитання. Випишіть їх разом із тими словами, до яких вони відносяться.

Благословенна будь, моя незаймана девице Десно! Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м’яку, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх казкових висипах, слухав рибальських розмов на твоїх човнах і казання про давнину, що лічив у тобі зорі на перекинутому небі, що й досі, дивлячись часом униз, не втратив щастя бачити оті зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах (О. Довженко).

Другорядні члени сприяють поділу речень на поширені й непоширені. Поширеними називаються речення, у яких є хоча б один другорядний член, непоширені – складаються тільки з граматичної основи. Наприклад:

Спишіть текст, виділяючи пунктиром додатки. Визначте синтаксичну роль виділених слів.

Жили ми в певній гармонії з силами природи. Зимою мерзли, літом смажилися на сонці, восени місили грязь , а весною нас заливало водою, і хто цього не знає, не знає тієї радості і повноти життя. Весна пливла до нас з Десни. Тоді ніхто не чув про перетворення природи, і вода тоді текла куди і як попало (О.Довженко).

Зробіть висновок, якими частинами мови, окрім іменників, можуть бути виражені додатки.

Складіть й запишіть речення з поданими словосполученнями так, щоб прикметники виступали а) означенням; б) присудком. Виділіть граматичні основи.

Зразок:

1. Сумний Семен ходив по саду.

2. Протягом дня хлопець був сумний.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

► Завдання 1—8 мають по три варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.

1. Які є види речень за метою висловлювання?

А Окличні;

Б розповідні;

В неокличні.

2. Який серед перелічених членів речення є головним?

А Означення;

Б додаток;

В присудок.

3. На які питання відповідає обставина?

А Хто? що?;

Б де? коли?;

В який? чий?

4. У якому реченні виділене слово є означенням?

А Сонце вже ховалося за гори.

Б Узгір’я хмариною спускалось у море.

В Повіяв ранковий вітер.

5. У якому реченні присудок — складений іменний?

А Море знов стало спокійне.

Б Освітлений краєчок неба почорнів.

В Потім також раптом зникли сонце та вітер.

6. Яке речення є спонукальним?

А Нарешті прийшло літо!

Б Не бійтесь заглядати у словник.

В Синичко-сестричко, де твоє гніздечко?

7. У якому реченні виділене слово є додатком?

А Шумить, не стихає бурхливе море.

Б Мерехтить роса навколо на зеленій мураві.

В Вітер пісню співає стоголосо.

8. У якому словосполученні правильно виділене залежне слово?

А Утихло кругом;

Б співають півні;

В стоїть над водою.

► Завдання 9 передбачає встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного буквою, потрібно дібрати відповідник, позна чений цифрою.

9. Установіть відповідність між словом та його характеристикою:

А підмет

Б означення

В обставина

Г присудок

=================

1 Прохолодним ранком пролітали над полями журавлі.

2 Прохолодним ранком пролітали над полями журавлі.

3 Прохолодним ранком пролітали над полями журавлі.

4 Прохолодним ранком пролітали над полями журавлі.

5 Прохолодним ранком пролітали над полями журавлі.

1. Словосполучення й речення вивчає такий  розділ  науки про мову:

а) фонетика;

б) графіка;

в) синтаксис.

2. Словосполучення складається із

а) рівноправних слів;

б) головного й залежного слова;

в) слів, які виступають у реченні підметом і присудком.

3. До словосполучень не можуть належати:

а) поєднання іменників із прикметниками ( погожий день, щире слово);

б) поєднання іменників або займенників із прийменниками (після уроків, зі мною);

в) поєднання дієслів із прислівниками (працювати наполегливо, рухатися швидко).

4. Змістовий зв’язок встановлюється у словосполученні за допомогою

а) питання, яке ставиться від головного слова до  залежного;

б) питання, яке ставиться від залежного слова до головного;

в) питань, які ставляться окремо  до головного слова й до залежного.

5. Граматичний зв’язок між словами у словосполученні здійснюється за допомогою

а) питання, яке ставиться від головного слова до залежного;

б) питання, яке ставиться від залежного слова до головного;

в) закінчення або  закінчення і прийменника.

6. Речення  є

а) засобом вираження думки;

б) засобом називання предметів, їхніх ознак, дій;

в) поєднанням звуків,  з яким пов’язане певне значення.

7. Граматична основа речення складається

а) з підмета й означення;

б) з підмета й присудка;

в) з присудка та обставини.

8. З двох дієслів – неозначеної форми дієслова та змінюваного допоміжного дієслова (вчимося плавати, почало сутеніти) складається:

а) простий присудок;

б) складений іменний присудок;

в) складений дієслівний присудок.

9. Другорядні члени речення - це

а) підмет, присудок, обставина;

б) означення, додаток, обставина;

в) означення, обставина, присудок.

10. Членами речення не виступають слова таких частин мови:

а) іменники, дієслова;

б) прикметники, займенники;

в) прийменники, сполучники.

11. Спонукання до дії (наказ, прохання)  виражається

а) у розповідному реченні;

б) у питальному реченні;

в) у спонукальному реченні.

12. Залежно від того, виражають чи не виражають речення емоційні переживання мовця, вони поділяються

а) на розповідні та окличні;

б) на окличні і неокличні;

в) на окличні і спонукальні.

1. Граматична основа речення складається:

A. з підмета і означення;

Б. з підмета і присудка;

B. з присудка та обставини.

2. З двох дієслів — неозначеної форми дієслова і змінюваного допоміжного дієслова (вчимося плавати, почало сутеніти) складається:

A. простий присудок;

Б. складений іменний присудок;

B. складений дієслівний присудок.

3. Другорядні члени речення — це:

A. підмет, присудок, обставина;

Б. означення, додаток, обставина;

B. означення, обставина, присудок

4. Членами речення не виступають слова таких частин мови:

A. іменники, дієслова;

Б. прикметники, займенники;

B. прийменники, сполучники.

5. Додатком у реченні На сопілці соловейком виграва Іванко (П. Зуб) є слово:

A. Іванко;

Б. на сопілці;

B. соловейком.

— Складіть та запишіть речення за схемою: означення — підмет — присудок — обставина (напр.: Білесенькі сніжиночки спустилися згори).

6. Обставина — це:

а) головний член речення, що означає предмет і відповідає на питання хто? що?

б) другорядний член речення, що означає ознаки дії і відповідає на питання як? де? куди? звідки? коли? чому?

в) другорядний член речення, що означає ознаку предмета й відповідає на питання який? чий? котрий?

— Складіть та запишіть речення, у якому слово "щедро" виступало б обставиною (напр.: Де господар добре робить, там і поле щедро родить.) (Нар. творчість).